Історія шаянських мінеральних вод.

Історія шаянських вод пов'язана з віковою історією Марамороша, його столиці м.Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, який охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії, так званий “соляний шлях” вивозу кам'яної солі з Солотвинських, солекопалень ще в 892 році. Найширше історія мінеральних вод Марамороша відображена в монографії Sziladya I. (1876).
Хоча цілющі джерела Марамороша були відомі з прадавніх часів, згадку про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт.Вишково, колишньому “коронному місті”, що знаходяться на відстані 20 к від м.Хуста, з'являються починаючи з 1753 року у працях Bel M., Platini, dr.Lenhosser M., Muller B. та Це джерела під назвами “Nyulas”, “Kovacs”, “Visr-vagegyi furdo”, Joros forras”.
Відомо, що тут в 1818році на базі цих вуглекислих гідрокарбонатних залізистих мінеральних вод була заснована одна з найстаріших і відомих купалень Марамороської жупи “Замкова Купіль” у підніжжя Замкової гори (г.Варгедь,991м).
L.Tognio у 1863 році у джерелі “Nyulas” знайшов дуже великий вміст вуглекислоти та заліза на рівні джерел Кобилецької Поляни. А в джерелі “Kovacs”, вода якого давала коричневий залізистий осад – багато заліза та кремнію. Вода цих джерел по лікувальному впливу могла змагатись із залізистими водами знаменитого курорту Пірмонт. Вода джерел була чиста та приємна, закрита в пляшки з корками довго зберігала свіжість та специфічний смак залізистих вод (Sziladyi I.,1876). Тут було рекомендоване лікування при малокрів'ї, жіночих хворобах та при катарах шлунка. В 1887 році “Замкову Купіль” описав Boleman I.
Щодо джерел у місцевості Шаян на південно-західній околиці Вишкова, то в 1876 році вони згадуються в переліку мінеральних джерел як “Sajani rulso forras” та “Sajani belso forras” Шаянське зовнішнє та внутрішнє джерело). На період 1935 тут існує водолікарня з 4 ванними кімнатами та 19 покоями для гостей, де використовуються вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні залізисті шаянські джерела.
На південь від Вишкова описані також джерела “Elso hatuslo borkut” та “Szaszborkut”. Як пише Sziladyi I. (1876), “Деякі із джерел живописної Шаянської долини (зовнішнє Шаянське джерело) та Вишк-Варгедське (головне джерело) прекрасні для змішування з вином, мають у своєму складі високий вміст гідрокарбонатів, кремній, залізо. Тому вони були популярні і як винні води, на зразок подібних вуглекислих гідрокарбонатних вод Бережської жупи (Свалявська, Лужанська та ін), що широко розвозились у бочках, бутлях, обплетених лозою”.
Показання до використання.
В основі механізму дії мінеральної води “Шаянська” лежить спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи мінеральної води з аналогічною за складом буферною системою організму людини, що сприяє їх тісній взаємодії, впливу на реакцію (рН) внутрішнього середовища при питному застосуванні. У зв'язку з достатнім вмістом гідрокарбонатів (відповідає 0,3% розчину питної соди) мінеральній воді Шаянській притаманні властивості так званих рідких антацидів, що нейтралізують високу кислотність шлунка. Основний, олужнюючий ефект (нейтралізація кислотності в шлунку) наступає безпосередньо після прийому води. Олужнення порожнини 12-палої кишки сприяє нормалізації надходження жовчі та пенкреативного секрету. ЯК і всі мінеральні води з мінералізацією від 2 до5 г/л, що є різко гіпотонічними розчинами, має виражену діуретичну та холеретичну дію. Тому мінеральна вода “Шаянська” не лише насичує організм цінними мікроелементами – кальцієм, магнієм, залізом, а й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску. Це доповнюється детоксикаційною дією колоїдної форми метакремнієвої кислоти. Наявність кремнію зумовлює також гальмування збудженої моторики кишечника.
Завдяки поєднанню олужнюючої, холеретичної, діуретичної та детоксикаційної дії мінеральна вода “Шаянська” призначається при всіх захворюваннях шлунка переважно з підвищеним рівнем кислотності, супутніми рефлекс-езофагітами, застійними явищами у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних гепатитах, панкреатитах, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин, різних як ендогенних так і екзогенних хронічних інтоксикаціях, у тому числі важкими металами. Олужнюючий та діуретичний ефекти води зумовлюють її використання при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів.
На базі Шаянського родовища вуглекислих мінеральних вод в живописній місцевості Шаян, розташований в Солотвинській западині Закарпатського прогину, оточеній невисокими горами з округлими вершинами – Великий (477 м), Середній (325 м) і Малий Шаян на курорті Шаян у 1952 році було відкрито санаторій “Шаян” на 150 місць. В умовах курорту для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, промивань кишечника та іншого порожнинного введення використовуються гідрокарбонатні натрієві води свердловин №4, №242 біля підніжжя г.В.Шаян.
Хлоридно- гідрокарбонатна мінеральна вода св.№2 біля підніжжя г.М.Шаян, що однією із перших була рекомендована для лікувальння урологічних захворювань ще у 50-ті роки ХХ сторіччя, в тому числі корифеєм медицини Закарпаття професором А.Фединцем, в умовах курорту Шаян використовується тільки для питного лікування, а з 1999 року почала розливатись у плашки.
Розлив мінеральної води “Шаянська” зі св.№242 розпочався ще в 1964 році. На сьогодні вона розливається кількома потужними фірмами на сучасних лініях розливу. Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД.
Хімічний склад мінеральної води Шаянська
Вуглекисла холодна маломінералізована кремниста гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода під назвою “Шаянська” розливається зі свердловини №242 Шаянського родовища з глибини 250м. Шаянське родовище вуглекислих мінеральних вод належить до гідрокарбонатних вод вулканічних порід. Основні запаси вуглекислих вод пов'язані з зонами тектонічних порушень в масивах гранодіорит-порфирів та діоритових порфиринів. Вони виходять на поверхню через прориви паннонської товщі пісковиково-глинистих відкладень, розташованих в південно-східній частині Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди.
За загальним вмістом гідрокарбонатів “Шаянська” наближається до мінеральної води “Боржомі” св.№4 (Грузія) та “Віші-Селестон” (Франція), однак належить до Диліжанського типу мінеральних вод відомого курорту Диліжан у Вірменії через наявність у її складі також метакремнієвої кислоти. Метакремнієва кислота присутня в мінеральній воді крім молекулярної й іонної, в колоїдній формі, яка відіграє особливу роль у лікуваних властивостях мінеральних вод. У склад води входять також біологічо активні концентрації кальцію (¼ добової потреби), магнію, заліза, літію та ін. Найближчі її аналоги – мінеральні води “Диліжан” (Вірменія), “Князь Мілош” (Сербія), “Анка”, “Домбрувка”, “Мешко” (Польща), води курортів Біле-Тушнад (Румунія), Евіан-ле-Бен (Франція) та ін.