Міостимуляція, або, як вірніше було б сказати, електроміостимуляція - це вплив на м'язову тканину електричними струмами, коли моделюється процес природнього скорочення м'язів, тільки сигнал надходить не від нервових клітин, а від спеціального електронного обладнання.
До м'язів кріпляться електроди, на них подаються імпульси певних параметрів, які змушують м'язи працювати так само, як при фізичних вправах. У результаті відбувається підвищення м'язевого тонусу, спалювання жиру, посилення крово- і лимфообігу в області стимулюючого м'яза.
За допомогою міостимуляції можна зміцнити будь-яку групу м'язів, більше того, ця процедура може бути набагато ефективніше чим фізичні вправи. При звичайним фізичним навантаженні в цілеспрямовану роботу включаються далеко не всі м'язові волокна, а при міостимуляції задіються абсолютно всі збудливі структури -поперечно-смугасті й гладкі м'язові клітини. До того ж, міостимуляція дозволяє добратися до м'язів, які розташовані дуже глибоко і які у звичайних умовах навантажити складно: наприклад, м'яз внутрішньої поверхні стегна.
При цьому, у ході процедури виводяться продукти окислення й токсини, і в м'язах не накопичується молочна кислота, що викликає характерні болючі відчуття після фізичних вправ. Одночасно відбувається зміцнення серцево-судинної системи, підвищення пружності й еластичності шкіри.Зараз активно рекламуються міостимулятори для домашнього використання. У порівнянні із салонною процедурою вартість їх набагато нижче, однак і ефективність, також, не витримує ніякого порівнянн.. Кабінетна процедура проходить під контролем фахівця, який стежить за дотриманням технології й станом пацієнта. При проведенні процедури важливо знати анатомію, щоб розташувати електроди правильно, важливо правильно задати параметри електричного струму, професійно оцінити проблему пацієнта й підібрати потрібний режим.
До того ж існує ряд протипоказань до міостимуляції:
• системні захворювання крові;
• схильність до кровоточивості;
• порушення кровообігу вище 2-ї стадії;
• ниркова й печінкова недостатність;
• новоутвори;
• вагітність;
• активний туберкульоз легенів і нирок;
• тромбофлебіт (у зоні впливу);
• камені в нирках, сечовому або жовчному міхурі (при впливі в області живота й попереку);
• гострі внутрішньосуглобові ушкодження;
• гострі гнійні запальні процеси;
• шкірні захворювання в гострій фазі в зоні впливу;
• імплантований кардіостимулятор;
• гіперчутливість до імпульсного струму.