Озокерит - гірський віск що складається із суміші церезину, парафіну, мінеральних олій і смол. Для лікування застосовують озокерит, з якого вилучена вода, луги, кислоти, іноді смоли, з температурою плавлення 52-55°.
Механізм дії: лікувальна дія озокериту полягає в його фізичних і хімічних властивостях. Він має велику теплоємність і дуже низьку теплопровідність, деякі хімічні речовини можуть через шкіру проникати в тканини. Під дією розігрітого озокериту розширюються капіляри шкіри, розкриваються додаткові капіляри, підсилюється лімфо- і кровообіг, зникають застійні явища, що приводить до розсмоктування інфільтратів, протизапальний ефект.
Особливості дії: спазмолітична, судинорозширююча, розсмоктуюча, протизапальна, трофічна, протимікробна.
Апаратура: парафінонагрівач.
Показання:
1. Артрити, периартрити травматичного й обмінного походження.
2. Радикуліти і захворювання периферичної нервової системи.
3. Запальні гінекологічні захворювання,
Протипоказання:
Загальні для теплолікування, епілепсія, цироз печінки, психічні захворювання.
Методики проведення процедури: процедури проводяться в лежачому положенні тіла, за винятком аплікацій на окремі ділянки кінцівок. Перед накладанням озокеритової пластини, шкірні покрили відповідної ділянки просушуються для попередження опіку. Озокеритову пластину витягаємо з кювети, розрізаємо до потрібного розміру (в залежності від ділянки впливу) і формуємо озокеритну аплікацію в такій послідовності: озокерит, ізоляційна плівка. Накладаємо аплікацію на відповідну область озокеритом до тіла. Все разом фіксуємо рушником за правилом зігріваючого компресу. Температура озокеритової аплікації 40-45° тривалість процедур: 20-30 хв. через день. На курс 7-10 процедур.